Наприклад, для покриття недостачі вугілля для ТЕЦ, ми купуємо його в ПАР і Австралії. Адже ближче не знайшлося. Не можемо домовитися про постачання газу - оплачуємо реверсний газ із Європи. Правда, дорожче, але зиму пережити потрібно. А населення - воно зрозуміє і заплатить за все це. Так, киянам відразу в 4 рази підвищили тариф на опалення квадратного метра житла. І вони платять, ще й по годині стоять у чергах в ощадбанку. Народ розуміє: не сплатиш сьогодні - завтра буде дорожче.
А як розвинулася індивідуальна "творчість" населення у підвищенні енергоефективності свого житла! Керуючись принципом "рятуйся, хто як може", квартировласники почали масово утеплювати свої оселі, збільшувати кількість секцій в опалювальних приладах, відключатися від централізованого опалення і переходити на поквартирне, відмовлятися від гарячого водопостачання та встановлювати власні бойлери тощо. Добре, що засоби масової інформації повною мірою пропагують подібні рішення і представляють відповідні рекомендації. Сам процес застосування самодіяльних інновацій населення ніким не контролюється, навпаки, органи місцевого самоврядування всіляко заохочують подібну діяльність. Їм не треба піклуватися про розвиток комунальної теплоенергетики, нехай населення власноруч вирішує свої проблеми, адже так набагато простіше.
Парадоксальність ситуації полягає в тому, що населення, вкладаючи величезні кошти в хаотичну термомодернізацію своїх квартир, абсолютно не впливає на зниження енергоспоживання, а в більшості випадків, навпаки, його множить. Досвід багатьох країн показує, що лише комплексна термомодернізація існуючого житлового фонду здатна кардинально вплинути на скорочення споживання енергоресурсів.
У цьому ключі згадалися слова однієї з пісень відомого поета і барда Булата Окуджави: "Візьмемося за руки, друзі, щоб не пропасти поодинці". Іншого виходу у нас немає - треба об'єднуватися. Основою такого об'єднання можуть бути товариства співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). У нашій країні їх створено вже досить багато і більшість з них успішно реалізовують заходи з підвищення енергоефективності своїх будинків. При певній наполегливості ОСББ здатні мобілізувати фінансові, організаційні, інтелектуальні та інші ресурси своїх членів на рішення спільної для всіх завдання - зробити свій будинок енергоефективним з мінімальною витратою енергоресурсів на його експлуатацію. Для здійснення цієї мети дуже важливо розробити реальну і чітку програму термомодернізаційних заходів.
При цьому починати слід з проведення енергетичного аудиту або, іншими словами, з техніко-економічної оцінки будівлі з точки зору енергоспоживання. Енергоаудит - непроста і дуже відповідальна робота, яка вимагає залучення, як правило, кваліфікованого фахівця - енергетичного аудитора. Сьогодні в Україні вже створено кілька енергоаудиторських компаній, здатних на належному рівні провести енергетичний аудит будь-якої будівлі. Результатом проведення енергетичного аудиту має стати виявлення основних втрат енергоресурсів через огороджувальні конструкції і внутрішньобудинкові інженерні мережі та розробка на цій основі заходів, які необхідно виконати, щоб зменшити енергоспоживання будівлі і пов'язані з цим експлуатаційні витрати. Окрім того, визначаються необхідні витрати для реалізації кожного з пропонованих термомодернізаційних заходів та терміни їх окупності. В результаті енергоаудитором пропонується перелік найбільш економічно доцільних термомодернізаційних заходів і оптимальна послідовність їх виконання. По суті, це і є програма термомодернізації будівлі.
Після її розгляду і затвердження на загальних зборах членів ОСББ можна приступати до реалізації. При цьому дуже важливо визначити найбільш вигідну для членів ОСББ послідовність реалізації заходів. В першу чергу, слід виконувати найменш затратні заходи з невеликими строками окупності. Бажано, щоб їх реалізація відбивалася на суму оплати за спожиті енергоресурси кожним членом ОСББ. Зокрема, можна почати з встановлення індивідуального теплового пункту з погодним регулюванням і організації побудинкового обліку теплової енергії. Це дозволить на ділі переконати всіх у доцільності прийнятих заходів з підвищення енергоефективності будівлі і прискорить перехід до виконання наступних заходів. Найкращою агітацією при цьому буде те, що кожен квартировласник реально переконується в ефективності спільної, а не індивідуальної діяльності, що колективно вкладені кошти швидше дозволяють отримати очікуваний результат, що в остаточному підсумку це позитивно позначається на розмірах оплати рахунків за спожиті енергоресурси.
При реалізації термомодернізаційних заходів необхідно враховувати ряд дуже важливих моментів. По-перше, їх здійснення бажано починати з розробки проектно-кошторисної документації. Слід зазначити, що в сучасних будівельних нормах немає обов'язкових вимог щодо розробки проекту на всі термомодернізаційні заходи, ряд з них може виконуватися на підставі повірочних розрахунків або типових рішень. Однак, якщо мова йде про комплексну термомодернізацію будівлі, рекомендується все ж розробити проект. Це допоможе чітко визначити обсяги майбутньої роботи, встановити технічні вимоги до виконання кожного заходу, визначити реальну їх вартість. До розробки проектно-кошторисної документації слід залучати ліцензованих спеціалістів чи спеціалізовані проектні організації. В Україні однією з таких організацій є інститут НДІпроектреконструкція, який включає 31 філію у всіх обласних центрах і низці інших міст країни, а також має значний досвід в розробці термомодернізаційних проектів.
По-друге, якісне виконання термомодернізаційних заходів безпосередньо пов'язане з визначенням їхніх виконавців. Сьогодні в Україні у сфері термомодернізації будівель працює значна кількість компаній, фірм і індивідуальних інсталяторів. І з цього різноманіття необхідно вибрати таких виконавців, які б забезпечили надійне і якісне виконання дорученої їм роботи. Зробити це зовсім не просто, адже кожен виконавець буде захищати своє реноме, і гарантувати кращу якість своїх конструктивних систем, застосовуваних матеріалів і обладнання. Найчастіше за всім цим може ховатися і недобросовісний виконавець. Уникнути подібних можна виконанням ряду простих, але необхідних процедур.
Насамперед, слід уважно ознайомитися з діяльністю компанії-виконавця: історією її створення, як довго працює у своїй сфері, наявністю кваліфікованих фахівців і, там де це необхідно, ліцензій у виконавців, які відгуки про якість роботи фахівців компанії тощо. Далі, слід ознайомитися з наявністю сертифікатів відповідності на застосовувані ними конструктивні системи, матеріали та обладнання. Це дуже важливий момент. Якщо, наприклад, необхідно замінити старі вікна на енергоефективні, то виконавець повинен представити сертифікат відповідності застосовуваних їм вікон нормативним вимогам щодо опору теплопередачі відповідно з кліматичною зоною, де розташована будівля. Якщо це не буде зроблено, то немає ніякої гарантії, що, замінивши старі вікна, показники енергоефективності нових вікон будуть не гірші, ніж були до заміни. Те ж саме стосується і систем утеплення огороджувальних будівельних конструкцій.
Особливої уваги вимагає наявність сертифікатів на застосоване інженерне обладнання. Бажання мінімізувати витрати на модернізацію внутрішньобудинкових інженерних систем нерідко призводить до використання обладнання сумнівного походження, без відповідних сертифікатів. Таке обладнання може давати збої в роботі, дуже швидко виходити з експлуатації і вимагати заміни. Щоб не платити двічі, краще відразу застосувати сертифіковане обладнання відомих компаній, які добре зарекомендували себе на відповідному ринку.
Наостанок ще раз хочу підкреслити, що в сьогоднішній ситуації неможливо в індивідуальному порядку розв'язати проблему підвищення енергоефективності існуючого житлового фонду. Тільки разом, спільними зусиллями, можна вирішити це важливе - як для держави, так і для кожного її жителя - завдання.
Олександр Горбатовський, експерт компанії "Данфосс ТОВ", лауреат державної премії України з науки і техніки, заслужений будівельник України